Науковий комітет ООН з дії атомної радіації (НКДАР) створений з метою збору та аналізу інформації, а також інформування щодо короткострокового та довгострокового впливу атомної радіації на стан людини та навколишнього середовища. Особливістю НКДАР – будучи формально органом ООН, він фактично діє як самостійна наукова та дослідницька інституція, яка групує провідних національних фахівців та експертів для розробки об’єктивних наукових рішень.

Від України до складу НКДАР входить Генеральний директор Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України, професор Д.А.Базика, який з 2011 року регулярно бере участь у засіданнях Комітету та доповідає про активну діяльність нашої держави у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі щодо наукових засад захисту населення та працівників ЧАЕС від радіаційного опромінення на основі унікальної бази даних, пов’язаної з багаторічними дослідженнями в Україні впливу радіації на здоров’я людини та довкілля.

Розроблені Комітетом науково-методологічні документи дозволяють покращити практику радіаційного захисту та підвищити ефективність НДДКР по лінії радіології в Україні, зокрема в установах НАМН, МОЗ та ДСНС України. Так, Україна широко застосовує набутий Комітетом досвід щодо встановлення ефектів дії іонізуючого опромінення на фізіологічні функції людини і довкілля, а також імплементує відповідні рекомендації щодо поводження людей в умовах дії природної та техногенної радіації.

Набутий Україною досвід активно використовується членами Комітету та його Секретаріатом при підготовці наукових доповідей з ключових питань порядку денного. Україна посідає сьоме місце за кількістю цитованих власних наукових праць у документах НКДАР щодо доз та ефектів іонізуючої радіації на здоров’я людини та довкілля.

Комітет зацікавлений у залученні України до продовження та підвищення ефективності інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно результатів роботи НКДАР, а також участі у функціонуванні створених в Комітеті цільових робочих груп. У цьому контексті, для України було б доцільним розглянути можливість направлення ще одного представника України для участі в роботі Комітету. Необхідність додаткового залучення українських фахівців до роботи по лінії НКДАР ґрунтується на надважливому значенні для нашої держави результатів його роботи, зокрема, з точки зору покращення практики радіаційного захисту та ефективності реалізації політики нашої держави на напрямі подолання ефектів дії іонізуючого опромінення на фізіологічні функції людини і довкілля.

.