Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Залучення ОБСЄ до процесу врегулювання російсько-українського конфлікту
Опубліковано 01 січня 2020 року о 00:00

1. Політичні аспекти, ухвалені рішення

Питання російсько-українського конфлікту та руйнівного впливу триваючої російської агресії проти України на європейську архітектуру безпеки є пріоритетом порядку денного ОБСЄ з лютого 2014 року. Серед переважної більшості держав – учасниць ОБСЄ панує усвідомлення того, що відновлення довіри та конструктивної співпраці на просторі Організації є неможливим без виправлення грубо порушених Росією принципів і зобов’язань ОБСЄ.

Активне обговорення вказаної тематики (щороку на майданчику ОБСЄ виголошується більше сотні заяв України на засіданнях робочих органів та на тематичних заходах ОБСЄ, в яких привертається увага до проблематики російської агресії проти України) дозволяє підтримувати належну увагу міжнародної спільноти та зміцнювати міжнародну підтримку України в питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності  в міжнародно визнаних кордонах (у т.ч. шляхом виконання Мінських угод і де-окупації Криму). Дискусії, які відбуваються в ході засідань Постійної ради ОБСЄ, також дозволяють відслідковувати тенденції в позиції російської сторони щодо окремих питань, пов’язаних із конфліктом.

З урахуванням консенсусного порядку ухвалення рішень у керівних органах ОБСЄ (Саміт, Рада міністрів закордонних справ, Постійна рада, Форум з питань безпеки і співробітництва) наразі вдалося прийняти такі:

- Рішення Постійної ради ОБСЄ від 21 березня 2014 року PC.DEC/1117 "Щодо розгортання Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні";

- Декларація 1034-го (спеціального) засідання Постійної ради ОБСЄ від 20 січня 2015 року PC.DOC/2/15;

- Декларація на підтримку Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ в Україні внаслідок трагічного інциденту, що стався 23 квітня 2017 року

2. Створені ОБСЄ механізми

Центральним посередницьким інструментом ОБСЄ є заснована у червні 2014 року Тристороння контактна група (ТКГ), у рамках якої проводяться консультації між представниками України, Росії та ОБСЄ і переговори щодо конкретних кроків з реалізації Мінських угод. ТКГ очолює Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Україні і в ТКГ Хайді Грау. У рамках ТКГ у Мінську періодично проводяться засідання чотирьох робочих груп з політичних, безпекових, економічних та гуманітарних питань (позиція української сторони щодо необхідності створення додаткової РГ з питань кордону не підтримується російською стороною). Роботі ТКГ надається політичний супровід з боку урядів держав «Нормандського формату» (Україна, Росія, Німеччина, Франція).

ОБСЄ розгорнуто також дві польові місії, які сприяють врегулюванню російсько-українського конфлікту: Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні та Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк» на російсько-українському міждержавному кордоні на російсько-українському міждержавному кордоні. Можливості СММ ОБСЄ, яка станом на грудень 2019 р. складалася з 766 міжнародних спостерігачів, 125 іноземних працівників і 438 місцевих працівників та мала бюджет в 101 млн. євро, використовуються для висвітлення реальної безпекової і гуманітарної ситуації на окупованих РФ територіях Донбасу. Російська окупаційна адміністрація значно обмежує пересування патрулів СММ на зазначених територіях і відмовляє в доступі до окупованих АР Крим і м. Севастополь. Місія спостерігачів на російсько-українському кордоні надзвичайно обмежена в своїх можливостях через запроваджені російською стороною вимоги до її діяльності та небажання РФ поширювати мандат місії на інші пункти пропуску.

3. Залучення структур і інститутів ОБСЄ

Делегація України за активного сприяння західних партнерів продовжує використовувати інструментарій ОБСЄ, її інститутів та структур, з метою протидії спробам російської окупаційної влади поширити свою юрисдикцію на АР Крим та м. Севастополь, приховати факт гібридної збройної агресії на Донбасі та уникнути своєї міжнародно-правової відповідальності як держави-окупанта.

У 2019 році Словацьке головування послідовно надавало питанню російсько-українського конфлікту першочергову увагу. Підтвердженням цього стала, серед іншого, і достатньо висока інтенсивність візитів до України (візит Президента Словаччини З.Чапутової до України 16 вересня, три візити Діючого голови М.Лайчака до України: 15–16 січня, 13 червня, 13–14 вересня та 28–29 листопада).

Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин, спільно з БДІПЛ, провів у 2014 році Місію з оцінки стану справ із дотримання прав людини, за результатами якої підготовлено низку рекомендацій з усунення порушень прав людини в окупованому Криму, що, з огляду на неконструктивний підхід окупаційної влади, не втратили своєї актуальності і по сьогодні. Можливості ВКНМ, водночас, обмежені виключно здійсненням дистанційного моніторингу стану дотримання прав людини в окупованому Криму: для прикладу, майже в ході кожного візиту до України ВКНМ проводить зустрічі з представниками Меджлісу кримськотатарського народу (у 2019 році – у травні і жовтні).

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ також з самого початку російської агресії та подальшої окупації Криму був залучений до зусиль ОБСЄ. Зокрема, ПЗМІ активно здійснює свої візити до України та виступає з численними заявами щодо ситуації зі свободою слова в Україні, зокрема на окупованих територіях Криму та Донбасу. Серед найбільш важливих заяв ПЗМІ у 2019 році варто відзначити прес-реліз від 17.04.2019 із засудженням незаконних арештів громадянських журналістів у Криму, що сталися 28.03.2019, та триваючого погіршення ситуації із свободою слова та безпекою журналістів на півострові. Окремо можна відзначити регулярні заяви ПЗМІ з критикою політично вмотивованих справ проти О.Сенцова, Р.Сущенка, М.Семени, С.Асєєва, О.Галазюка.

Важливою в контексті консолідації позицій міжнародної спільноти для протидії російській агресії проти України є роль Парламентської Асамблеї ОБСЄ, в якій рішення ухвалюються без застосування правила консенсусу, що позбавляє РФ можливості блокувати їх. У 2019 році, зокрема, на щорічній сесії в Люксембурзі було ухвалено Резолюцію «Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, Україна, Чорного моря та Азовського моря».

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux