Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Україна завершує головування на Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ
Опубліковано 22 липня 2020 року о 20:00

22 липня 2020 року міністр оборони України Андрій Таран взяв участь у заключному засіданні Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ, присвяченому підбиттю підсумків його роботи під головуванням України у другому триместрі 2020 року. 

"Україна очолила Форум у безпрецедентні часи кризи, пов’язаної з COVID-19, та триваючої російської агресії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності нашої держави. Ці фактори зробили керування цим важливим органом ОБСЄ вимогливим та складним завданням", - зазначив міністр.

За словами очільника міністерства, джерело нестабільності військово-політичної та безпекової ситуації у Європі криється в агресивній зовнішній політиці Кремля. Ескалація напруги у басейні Чорного і Азовського морів продовжується внаслідок їх безпрецедентної мілітаризації Росією, окупацією нею суверенних територій України та Грузії, створенням перешкод свободі судноплавства. 

"Я хотів би зробити чіткий та рішучий наголос на одному питанні – російська агресія проти України залишається головною проблемою нашої національної та регіональної безпеки", - наголосив Андрій Таран.

Пандемія COVID-19 була використана російською пропагандою для поширення у кіберпросторі неправдивих звинувачень та створення умови для безпідставного зняття санкцій, запроваджених міжнародним співтовариством проти РФ за порушення миру та міжнародного права.

Політико-військові аспекти конфлікту між Росією та Україною також перебували у центрі уваги Форуму. Підступне вбивство 13 липня російськими окупаційними військами на Донбасі українського військового медика стало прикрим свідченням того, наскільки важливими є наполегливі зусилля для стримування подальшого загострення конфлікту та забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права. 

Андрій Таран надав оцінку підсумкам розгляду пріоритетних питань Українського головування під час засідань Форуму та виклав бачення української сторони щодо низки безпекових викликів, які потребують спільної відповіді ОБСЄ. 

Окрему увагу він привернув до моніторингу ситуації на тимчасово окупованому Кримському півострові, мілітаризації та перешкоджання вільному судноплавству в Азово-Чорноморському регіоні; боротьби з незаконним обігом зброї та боєприпасів через національні кордони у конфліктних зонах, насамперед ділянки українсько-російського кордону, яка знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донбасу; вироблення засобів протидії гібридним загрозам; досягнення прогресу в модернізації Віденського документа 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки, зокрема для підвищення рівня транспарентності під час проведення масштабних раптових  військових навчань.

У відповідь на виступ Міністра оборони України, делегації держав-учасниць ОБСЄ надали високу оцінку кропіткій та професійній роботі Українського головування. Вони наголосили на нагальності тем, порушених під час засідань, для європейської безпеки на тлі триваючих порушень міжнародного права та засадничих принципів ОБСЄ Російською Федерацією, яка продовжує агресію проти України та незаконну окупацію Кримського півострова. 

Держави-учасниці ОБСЄ підтвердили непохитну підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. Вони висловили серйозне занепокоєння через проведення Росією 17-21 липня цього року небезпечних раптових масштабних військових навчань. У цьому контексті учасники підкреслили необхідність модернізації Віденського документа 2011 року щодо заходів зміцнення довіри та безпеки.   

Довідково: Україна вперше за майже тридцятирічний період своєї участі в ОБСЄ вперше головує на Форумі безпекового співробітництва цієї організації. Їй випало стати першою державою – учасницею з виконанням цієї функції онлайн. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба офіційно відкрив головування 29 липня 2020 року.

Під час головування України у Форумі відбулися такі основні засідання:

29 квітня - відкриття сесії Форуму під головуванням України Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою;

13 травня – засідання Форуму на тему "Легкі озброєння та стрілецька зброя та запаси звичайних боєприпасів і протимінна діяльність”. У якості основного доповідача від України взяв участь Заступник Міністра оборони України Анатолій Петренко;

20 травня - спільне засідання Форуму безпекового співробітництва та Постійної Ради ОБСЄ, присвячене резолюції 1325 Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй "Жінки, мир і безпека". У якості основної доповідачки від України взяла участь Заступниця Міністра внутрішніх справ України Тетяна Ковальчук;

27 травня – засідання Форуму на тему "Регіональна безпека в Азово-Чорноморському регіоні". У якості основного доповідача взяв участь Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич;

10 червня - Щорічне обговорення виконання Кодексу поведінки з політико-військових  аспектів безпеки під головуванням України;

17 червня – засідання Форуму на тему "Приватні військові та охоронні компанії". У якості основного доповідача від України взяв участь генерал-майор Вадим Скібіцький, Головне розвідувальне управління Міністерства оборони України, з презентацією на тему "Приватні військові компанії та їхня роль у сучасних регіональних конфліктах";

25 червня - Робоча сесія III Щорічної Конференції з огляду питань безпеки: “Контроль над звичайними озброєннями та заходи зміцнення довіри і безпеки: виклики і можливості” під головуванням України;

1 липня – засідання Форуму на тему "Віденський документ 2011 року". У якості основного доповідача від України взяв участь Начальник Головного управління військового співробітництва і верифікації Збройних Сил України генерал-лейтенант Леонід Голопатюк;

8 липня - "Нерозповсюдження ЗМЗ";

15 липня – спільне засідання Форуму безпекового співробітництва та Постійної Ради ОБСЄ на тему "Гібридні загрози і сучасні методи ведення війни". У якості основного доповідача від України взяв участь Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко з презентацією на тему "Російська гібридна війна проти України: 2014-?" ,.

 22 липня – підсумкове засідання під головуванням України за участю Міністра оборони України Андрія Тарана.

Форум створили у 1992 році. Нині він об'єднує 57 країн-учасниць і 11 країн-партнерів ОБСЄ. Форум ухвалює рішення про заходи для зміцнення довіри та безпеки у регіоні ОБСЄ, контролю над звичайними озброєннями. Він слугує майданчиком для обговорення шляхів зменшення небезпеки виникнення конфліктів, сучасних викликів європейській безпеці, стану виконання чинних зобов’язань держав-учасниць у політико-військовому вимірі ОБСЄ.  У рамках Форуму налагоджений ефективний механізм допомоги державам у сфері запобігання незаконному обігу легких озброєнь та стрілецької зброї та звичайних боєприпасів, демократичного контролю над збройними силами, виконання резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир та безпека» та резолюції РБ ООН 1540 з нерозповсюдження ЗМЗ. Починаючи з 2014 року основну увагу щотижневих пленарних засідань Форуму зосереджено на обговоренні та засудженні грубих порушень Росією основоположних норм та принципів ОБСЄ через її агресію проти України.



Промова Міністра оборони України Андрія Тарана на підсумковому засіданні Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ під головуванням України

(22 липня 2020 року)

Вельмишановний Голово,

Ваші Високоповажності,

Пані та панове,

Дякую Вам за можливість взяти участь у цьому засіданні, яке є останнім під час головування України у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ.

Україна взяла на себе обов'язки головування за цих безпрецедентних часів кризи COVID-19 та триваючої агресії проти її територіальної цілісності і суверенітету. Обидва ці фактори зробили наше головування складним і вимогливим завданням.

Під час нашої каденції на чолі Форуму безпекового співробітництва ситуація у сфері безпеки в регіоні ОБСЄ, як і раніше, була позначена грубими порушеннями міжнародного права, норм і принципів ОБСЄ, закріплених у Гельсінському заключному акті та Паризькій хартії. Ці негативні тенденції ще більше підривають довіру, передбачуваність, транспарентність та безпеку в усьому регіоні ОБСЄ.

Саме це спонукало нас до започаткування відвертої дискусії з питань, які можуть бути не для всіх зручними. ОБСЄ та держави-учасниці мають відстоювати фундаментальні принципи Організації та прагнути до пошуку твердої та згуртованої відповіді, коли ці принципи перебувають під серйозною загрозою.

Уникаючи цих обговорень, ми не зможемо відновити мир і безпеку в Європі.

Ми привернули увагу Форуму до тем, які відображають корінні причини цих негативних подій і їх наслідки для всієї спільноти ОБСЄ.

Отже, військово-політичні аспекти конфлікту між Росією і Україною залишалися в центрі уваги Форуму в період нашого головування. Підступне вбивство українського військового медика на Донбасі 13 липня є ще одним прикрим свідченням того, наскільки важливо докладати максимальних зусиль задля запобігання подальшій ескалації конфлікту та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

У рамках безпекових діалогів Україна ділилась своїм гірким національним досвідом протидії іноземній агресії в її різних проявах, зберігаючи при цьому актуальність тем для держав-учасниць. Як поточні, так і традиційні теми Форуму були включені до пріоритетів головування України.

Сьогодні я радий поділитися з вами деякими нашими оцінками щодо підсумків цих діалогів та запропонувати своє бачення стосовно низки безпекових питань, які насправді потребують подальшої спільної відповіді з боку ОБСЄ.

COVID-19

Одним із пунктів порядку денного, який обговорювався протягом безпекового діалогу, була криза, пов’язана з пандемією COVID-19, та її вплив на політико-військові аспекти безпеки в регіоні ОБСЄ, включаючи виконання заходів зміцнення довіри і безпеки.

Ми поділяємо з нашими партнерами думку про те, що одна з проблем пандемії полягає в тому, що деякі держави і недержавні актори намагаються використати цю ситуацію для поширення пропаганди і хибних звинувачень, використовуючи кіберпростір та соціальні мережі для підриву довіри до демократичних інституцій, та створити умови для скасування санкцій, пов'язаних із порушенням міжнародного права.

Інше проблемне питання, пов’язане з призупиненням верифікаційної діяльності та негативним впливом пандемії на конфлікти в регіоні ОБСЄ, було також розглянуто. Особлива увага була прикута до спроб перешкоджання діяльності СММ і міжнародної гуманітарної місії в Україні під приводом COVID-19, а також нагальності дотримання заклику Генерального секретаря ООН щодо глобального припинення вогню.

Ці обговорення заклали основу для подальшої ретельної оцінки наслідків пандемії COVID-19 в рамках ОБСЄ, зокрема на засіданнях Структурованого діалогу.

Ми вважаємо, що цій темі слід приділити додаткову увагу, насамперед через її непередбачуваність, а також з огляду на необхідність відновлення верифікаційної діяльності за політико-військовими інструментами та вдосконалення адаптивних заходів у рамках структур та польових місій ОБСЄ.

Ситуація у сфері безпеки

Іншою основною темою, яку розглянув Форум, була загальна ситуація у сфері безпеки в регіоні ОБСЄ.

У цьому контексті я хотів би чітко підкреслити один момент: російська агресія проти України залишається головною проблемою нашої національної та регіональної безпеки.

Наша країна знаходиться в стані війни з 2014 року, виборюючи як нація відновлення свого суверенітету і територіальної цілісності в рамках наших міжнародно-визнаних кордонів.

Тепер стало зрозумілим, що всі великі конфлікти на теренах колишнього СРСР - в Молдові, Грузії та Україні – є ланками одного ланцюга, які ведуть один до іншого, але їх коріння - це агресивна зовнішня політика Кремля.

Безпекова ситуація на сході України, поблизу наших кордонів та в Азово-Чорноморському регіоні, залишається вкрай напруженою. Вона характеризується безпрецедентною мілітаризацією, окупацією суверенних територій України і Грузії, перешкоджанням свободи судноплавства.

Ми вважаємо, що більша увага  залученість ОБСЄ має бути відведена цим процесам. Посилений моніторинг ситуації з боку СММ ОБСЄ має важливе значення задля отримання об'єктивної картини, навіть і в обмеженому об’ємі через перешкоджання свободи пересування СММ.

Легкі озброєння та стрілецька зброя та запаси звичайних боєприпасів, протимінна діяльність та мінна загроза

Пріоритетними для нас були питання легких озброєнь та стрілецької зброї та запасів звичайних боєприпасів.

Незаконний обіг легких озброєнь і стрілецької зброї та звичайних боєприпасів продовжують посилювати нестабільність та спричиняють збройне насилля, підриваючи спільні зусилля із забезпечення сталого розвитку та заходів із врегулювання криз, ще більше дестабілізуючи регіон ОБСЄ, підживлюючи організовану злочинність і терористичні атаки. Україна продовжує дотримуватися стандартів ОБСЄ та міжнародних документів у сфері легких озброєнь та стрілецької зброї та запасів звичайних боєприпасів.

Протягом нашого головування нам вдалося досягти консенсусу зі схвалення рішення про другу Щодворічну зустріч з огляду виконання документів ОБСЄ щодо легких озброєнь та стрілецької зброї та запасів звичайних боєприпасів.

Крім того, ми привернули увагу держав-учасниць до питань протимінної діяльності та мінної небезпеки, яка походить від неврегульованих конфліктів, а також до ролі ОБСЄ в наданні допомоги державам-учасницям у цій сфері. Особливу увагу Форум приділив застосуванню протипіхотних мін державою, яка не є учасницею Отавської конвенції, проти держави-учасниці цієї Конвенції.

Першопричини незаконного обігу легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів, в тому числі через національні кордони в зонах конфліктів, і триваюче забруднення територій мінами – це іноземна агресія.

Визначивши й згодом усунувши джерела цього явища, ми зможемо домогтися реального прогресу в боротьбі з незаконним обігом легких озброєнь та стрілецької зброї і звичайних боєприпасів та ліквідації мінної небезпеки в регіоні ОБСЄ. У цьому контексті я хотів би зупинитися на двох конкретних питаннях:

- важливості повного контролю Урядом України над державним кордоном задля запобігання незаконному обігу легких озброєнь та стрілецької зброї та звичайних боєприпасів;

- гуманітарного розмінування в Україні, зокрема, на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.

Гібридні загрози і сучасні методи ведення війни

Гібридні загрози і сучасні методи ведення війни обговорювалися Форумом і Постійною Радою на засіданні рівно тиждень тому (15 липня).

Протягом останніх шести років Росія здійснює широкомасштабні підривні дії, кібератаки, спроби втручання у виборчий процес, а також використовує інші гібридні інструменти проти України та інших демократичних держав. У такий спосіб Росія руйнує основи європейської безпеки і створює загрозу миру і стабільності на континенті.

На жаль, ці загрози продовжують загрожувати нашому суспільству і життю людей та підривати нашу безпеку.

Наявні різні думки стосовно тематики гібридних загроз і гібридних методів війни, але це не повинно знеохочувати нас від розгляду цих викликів, які віднесені до найбільших безпекових загроз у багатьох державах-учасницях.

Тверда міжнародна відповідь на ці загрози має виняткове значення. Багато держав-учасниць підкреслили роль, яку ОБСЄ може відігравати через свій різноманітний інструментарій для надання належної відповіді на ці всеосяжні виклики.

Віденський документ 2011 щодо заходів зміцнення довіри та безпеки, нерозповсюдження ЗМЗ, резолюція РБ ООН 1325 “Жінки, мир і безпека”, приватні військові та охоронні компанії

Форум розглянув питання виконання та модернізації Віденського документа 2011 щодо заходів зміцнення довіри і безпеки у світлі стрімкого технологічного прогресу у військовій сфері, відсутності ефективних і сучасних механізмів зменшення небезпеки і попередження інцидентів, змін у структурі збройних сил та інших факторів.

Під час цього діалогу було також відзначено негативний вплив існуючих сірих зон в регіоні ОБСЄ, недоступних для верифікаційної діяльності та інших заходів транспарентності у рамках політико-військового інструментарію.

Переважна більшість держав-учасниць ОБСЄ підтримують процес модернізації Віденського документа з метою більш ефективного реагування на нагальні виклики європейській системі безпеки через посилену військову транспарентність і передбачуваність.

Нещодавно Росія провела неоголошені масштабні військові навчання. У них взяло участь 150 тис військовослужбовців – і це є лише одним яскравим прикладом того, чому саме нам необхідно оновити Віденський документ. Спільна пропозиція, яка знаходиться на розгляді Форуму, дає можливість закрити цю прогалину та забезпечити обов'язкові заходи транспарентності щодо військової діяльності такого виду.

Форум обговорив питання, пов'язані з нерозповсюдженням зброї масового знищення, зокрема, ролі ОБСЄ у виконанні резолюції Ради Безпеки ООН 1540 та можливий внесок у її оглядовий процес у 2021 році.

Робота із розробки збірника найкращих практик ОБСЄ з виконання резолюції 1540, як потенційного внеску в оглядовий процес, має бути завершена. Ми бажаємо наступному головуванню Німеччини у Форумі досягти вагомих результатів на цьому напрямі та запевняємо у своїй повній підтримці.

Разом із головуванням Албанії в ОБСЄ ми відзначили 20-ту річницю прийняття Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй резолюції 1325 щодо жінок, миру і безпеки та обговорили подальші кроки із досягнення більшої рівності прав і можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони.

Інший безпековий діалог був присвячений діяльності та законодавчого регулювання приватних військових і охоронних компаній. Обговорювалося також їхнє приховане використання в якості інструментів для досягнення політичних цілей у всьому світі. Яскравим прикладом тому був гіркий досвід України.

Заключні ремарки (Підсумки)

Це підводить мене до моєї заключної частини. Я хотів би знову наголосити на тому, що, незважаючи на складну епідеміологічну ситуацію і триваючу гібридну агресію, моя  країна залишається відданою своїм міжнародним зобов'язанням.

Ми всі повинні з болем визнати, що поки ми говоримо наші оборонні сили продовжують нести бойові втрати на сході України. Страждає цивільне населення і продовжується занепад місцевої економіки, що створює додаткову загрозу для навколишнього середовища. Все це, як і раніше, залишається реальністю на Донбасі, що зумовлена триваючою російською агресією. Ця жахлива ситуація не може тривати безкінечно.

І єдиний спосіб зупинити деструктивні та дестабілізуючі наслідки таких дій – це відновити повний контроль Уряду над усією ділянкою міжнародно-визнаного кордону на сході України.

Для того щоб особливо підкреслити важливість поваги до засадничих принципів – суверенітету, територіальної цілісності та незалежності - я хотів би нагадати про проблему незаконної окупації українського Криму. Нам необхідна ширша залученість ОБСЄ у цьому питанні. Ми впевнені, що санкції, пов'язані з Кримом, повинні бути в силі допоки Росія не поверне Україні повний контроль над півостровом.

Ми хотіли б подякувати ОБСЄ за її внесок і сталі зусилля задля повернення миру в Україну.

Головування України у Форумі, вперше за більш ніж 20 років, стало для моєї країни безцінним досвідом і честю.

На закінчення дозвольте мені подякувати усім тим, хто допомагав нам на цьому шляху.

Дякую!

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux