Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Інтерв'ю Українському національному інформаційному агентству "Укрінформ"
Опубліковано 12 червня 2020 року о 20:00

Навіщо Україні моніторингова місія ОБСЄ

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3044312-naviso-ukraini-monitoringova-misia-obse.html

«Вуха й очі» міжнародної спільноти на Донбасі… Саме так називають Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні американські та європейські дипломати. Звіти місії, передусім щоденні, а також і тижневі та окремі тематичні – це те, що лягає в основу бачення перебігу конфлікту в столицях Європи та за океаном.

При цьому в громадянському суспільстві України панує неоднозначне ставлення до цього «слухозорового апарату» світового співтовариства, а подекуди можна почути й не найкращі відгуки. Багатьом українцям хотілося б, щоб СММ більше бачила та говорила саме про агресію Росії проти України, про недотримання Москвою взятих на себе зобов’язань з мирного врегулювання. З підозрою ставляться і до присутності Росії та деяких країн-симпатиків РФ у складі СММ, що впливає на роботу місії.

«Як людина, добре обізнана з роботою СММ та непростими умовами, у яких спостерігачі продовжують працювати, я б сказав так: іншої СММ у нас немає, – коментує критику на адресу СММ постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк. – У нас немає миротворчої місії – під егідою ООН, ЄС чи НАТО. Єдина важлива міжнародна присутність в Україні – це СММ. І тому продовження роботи місії для нас є дуже важливим».

Тож який стан справ зараз склався довкола Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, які умови роботи на тлі COVID-19?

БЮДЖЕТ СММ ЗРІС НА 10%

На Нормандському саміт у Парижі 9 грудня 2019 року, окрім іншого, обговорювалася робота СММ ОБСЄ. Зокрема, щодо забезпечення цілодобового моніторингу упродовж усього тижня та безпечного доступу СММ до всієї території України, а отже, і до неконтрольованої урядом ділянки українсько-російському кордону.

Виконання цих очікувань потребувало відповідного збільшення бюджету Спеціальної моніторингової місії в Україні. А це непросте завдання, з огляду на специфіку та складнощі бюджетного процесу в ОБСЄ.

Навіть схвалення бюджету СММ у торішньому обсязі не є автоматичним процесом і потребує тривалих переговорів з країнами-учасницями та органами ОБСЄ. Дискусії ж щодо збільшення – ще складніші. Наприклад, регулярний бюджет ОБСЄ як організації не зростає: з року в рік він затверджується з так званим «нульовим збільшенням», оскільки ніхто не хоче платити більше внесків. І при цьому сама організація лише наприкінці травня ухвалила загальний бюджет на нинішній рік, хоча вже час починати обговорення проєкту бюджету-2021.

Проте українській делегації у березні вдалося добитися схвалення бюджету СММ, дарма що загальний (зведений) бюджет ОБСЄ не затверджено. Це відбулося на останньому засідання Постійної ради, яке проходило 20 березня в «урізаному» вигляді у зв’язку з пандемією.

Таким чином, мандат СММ було продовжено на рік – з квітня 2020 року до 31 березня 2021 року. Також схвалено бюджет місії на цей період: близько 110 млн євро. А це – збільшення майже на 10%.

Як відомо, торік весь бюджет СММ ОБСЄ в Україні становив близько 100 млн євро: 84 млн за рахунок зведеного бюджету ОБСЄ і 16 млн – добровільні внески держав-учасниць.

БІЛЬШЕ СПОСТЕРІГАЧІВ, БЕЗПІЛОТНИКІВ ТА КАМЕР

На що піде збільшення фінансування СММ?

Передусім зросте, хоч і не суттєво, кількість міжнародних спостерігачів. Забезпечення цілодобового моніторингу 24/7, спостереження на наявних трьох ділянках розведення сил (а в перспективі – поява нових таких районів) – усе це потребує, звичайно, більше людей.

«По-перше, буде набрано 27 нових спостерігачів. Крім того, за рахунок передислокації персоналу до моніторингової команди буде додано ще 7 осіб. І таким чином, протягом цього періоду – з квітня до кінця березня наступного року до моніторингу буде залучено на 34 особи більше. Загальна кількість міжнародних спостерігачів у складі СММ ОБСЄ в Україні становитиме 825 чоловік», – заявив очільник української місії при ОБСЄ.

При цьому, піклуючись про здоров’я та життя своїх спостерігачів, місія планує збільшити сегмент спостереження за рахунок сучасних технологій – безпілотників, відеокамер тощо. Це виглядає особливо доречним за нинішніх умов, коли російські окупаційні сили значно обмежили пересування патрулів СММ.

«На нинішньому етапі нам потрібна не стільки зміна мандату ОБСЄ, як забезпечення його повного виконання, адже він передбачає і моніторинг 24/7, і установку наближатися до кордону, – зазначив Євгеній Цимбалюк. – Ось ці додаткові 10 млн євро якраз і підуть на технічне забезпечення, щоб краще проводити моніторинг. Передусім буде збільшено кількість льотних годин безпілотників, тобто апаратів буде більше, і вони інтенсивніше літатимуть».

Як повідомили в ОБСЄ кореспондентові Укрінформу, для посилення моніторингу за прикордонними ділянками СММ хоче закрити три свої віддалені бази й відкрити три нові – ближче до кордону. З відкриттям цих баз охоплення кордону безпілотниками ОБСЄ стане ще кращим, а також можливим навіть в умовах заборони з боку окупаційної влади фізичного доступу для спостерігачів СММ. Щоправда, через пандемію та обмеження на пересування нині питання з переміщенням зависло.

ТРИ «ФІЛІЇ» СММ

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, маючи головний офіс у Києві, працює на Донбасі за допомогою мережі патрульних центрів та передових патрульних баз, розташованих по обидві лінії зіткнення. При цьому в Донецьку (ОРДО) та Луганську (ОРЛО) перебувають окремі офіси моніторингових команд.

Прикриваючись боротьбою з пандемією коронавірусу, окупаційні війська обмежили свободу пересування СММ через лінію зіткнення. Заборони щодо доступу місії на блокпостах російських збройних формувань під час спроб патрулів СММ ОБСЄ пройти або проїхати до окупованих районів розпочалися 21 березня в Донецькій області та 23 березня в Луганській.

Таким чином, бази ОБСЄ в Донецьку та Луганську залишилися фактично відірваними від центру в Києві. Самі моніторингові команди в ОРДО і ОРЛО також відірвані одна від одної: бойовики вимагають від міжнародних спостерігачів при перетині «кордону» між двома «республіками» витримувати двотижневий домашній карантин. Таким чином, нині де-факто існує три «філії» Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. І це визначило саме керівництво СММ.

«Як доповідав на одному із засідань посол Яшар Халіт Чевік, нині фактично існує три СММ: одна з центром у Києві, друга – з центром у Донецьку і третя – з центром у Луганську. Якщо зараз спостерігачі хочуть пересуватися між окупованим Донецьком та Луганськом, то від них вимагають довідку з негативним результатом тесту на коронавірус або 14 днів карантину. Таким чином, спостерігачі можуть не побачити конкретну подію, якщо вони спеціально їдуть заради неї, – після двох тижнів на тому місці вже не буде ні танків, нічого», – зазначає український дипломат.

ЧОМУ РОСІЯ НЕ ПУСКАЄ ОБСЄ НА ОКУПОВАНИЙ ДОНБАС

Заборонивши проїзд патрулів ОБСЄ через лінії зіткнення на непідконтрольні уряду України райони Донбасу, російські окупаційні адміністрації добиваються кількох цілей.

Передусім це пов’язано з прагненням приховати свою незаконну діяльність у цих районах. Ще один важливий аспект – не показувати реальну картину з поширенням пандемії COVID-19 в ОРДО та ОРЛО.

«Відсутність активної роботи місії на окупованих територіях – це брак інформування про російську агресію і про недотримання Росією своїх зобов’язань як держави-окупанта, – наголошує Євгеній Цимблюк. – Відповідно до Женевських конвенцій, Росія несе повну відповідальність за ситуацію та стан населення на окупованій території. І якщо РФ нічого не робить, чи, навпаки, робить речі, які лише поглиблюють проблему з коронавірусом в ОРДЛО – то це вже відповідальність за міжнародним правом, тут можуть бути залучені навіть міжнародні судові інстанції».

За його словами, багато моментів свідчать про те, що окупаційна адміністрація приховує реальні цифри щодо поширення коронавірусу як в ОРДЛО, так і в Криму.

Ще одна мета, яку Москва намагається досягти через недопуск патрулів ОБСЄ на окупований Донбас, – зміщення акцентів у діяльності СММ. Бо як немає патруля – то немає звіту. І навпаки, де він є (тобто на підконтрольній уряду території), – є і звіт. Обмежуючи моніторинг СММ в ОРДЛО, РФ примушує місію більше займатися підконтрольною уряду територією Донбасу та іншими питаннями, не пов’язаними безпосередньо з конфліктом, – мовою, релігією, меншинами.

«Мандат СММ поширюється на всю територію України. І якщо СММ не зможе спостерігати за окупованою територією, а працюватиме лише на підконтрольній уряду території, то це викличе неминучий перекіс у статистиці – що росіянам і потрібно. Крім того, Росія розраховує, що через недопуск спостерігачів на окуповану територію – вони, для виправдання свого існування, змушені будуть зайнятися іншими проблемами в Україні, не пов’язаними з російською агресією», – переконаний Цимбалюк.

Власне, ця думка підтверджується й активністю російської делегації в ОБСЄ, яка стала активно закликати СММ надати різноманітні тематичні звіти, пов’язані з правами меншин в Україні, мовою, освітою тощо. Тобто весь той наратив, який Росія намагається просувати для відвертання уваги від своєї агресії.

Заборона доступу на Донбасі, передусім з боку російських окупаційних адміністрацій, завжди було проблемою для СММ. Як зауважують в українській місії при ОБСЄ, нинішньому безпрецедентному рівню заборон передувало їх 25-відсоткове зростання у другій половині 2019 року.

«Нещодавно СММ випустила окремий тематичний звіт за другу половину 2019 року, у якому повідомлялося, що недопуски місії з боку «збройних формувань» (так у СММ називають російські окупаційні сили) протягом цього періоду зросли на 25% – з 450 до 566 випадків. Тобто у другій половині 2019 року на окупованій території щодня в середньому фіксувалося три заборони доступу для спостерігачів СММ, – зазначає Євгеній Цимбалюк. – У той же період, згідно зі звітом місії, відбулося 38 недопусків на підконтрольній уряду території. Просто порівняйте: 566 і 38».

Щодо заборон з українського боку, то йдеться переважно про випадки, коли військовослужбовці ЗСУ попереджають місію про небезпеку слідування тим чи іншим маршрутом. Місія сприймає це як безпосереднє керівництво до дії і не продовжує рух далі. У звіті ж це фіксується як недопуск.

КРИМ ХОЧ І ПОЗА МОНІТОРИНГОМ СММ, АЛЕ…

Спеціальна моніторингова місії ОБСЄ в Україні повинна мати доступ і до окупованого Криму, адже її мандат поширюється на всю територію України. Однак головна проблема тут – у позиції РФ.

Продовження мандату СММ відбувається щорічно на засіданні Постійної ради ОБСЄ, де окремі делегації роблять так звані «інтерпретаційні заяви». Так, у своїй заяві українська делегація наголошує на тому, що мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ поширюється на всю територію України, а отже – і на територію Криму. У свою чергу, Росія інтерпретує по-своєму: мовляв, Крим – «російський», а тому мандат СММ на територію півострова не поширюється. У разі більш жорсткого чи деталізованого проєкту рішення позиції російської делегації було б достатньо, щоб заблокувати офіційне схвалення продовження дії мандата СММ узагалі, й тоді б уже не йшлося ні про Крим, ні про Донбас.

Водночас українська делегація під час щотижневих засідань Постради ОБСЄ регулярно наголошує на необхідності забезпечення доступу СММ до тимчасово окупованого РФ Кримського півострова. Ці заклики дедалі частіше отримують підтримку з боку країн-партнерів, передусім США, Канади, Великої Британії, Євросоюзу, які також говорять про необхідність поширення мандату СММ на всю територію України, включаючи Крим.

«Українська делегація та наші західні партнери виступають із закликами щодо моніторингу ситуації в Криму. Адже моніторингові місії ООН, які спостерігають за правами людини, у разі неможливості потрапити на територію проводять опитування людей, які приїздять звідти, моніторять ЗМІ, працюють з адвокатами та правозахисниками», – зазначає очільник місії України при ОБСЄ.

І невеликі зрушення в цьому плані все ж є.

Так, на одному із засідань Постійної ради ОБСЄ у квітні голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік заявив, що СММ займається Кримом, працюючи в тому обсязі, у якому може, збирає відповідний матеріал. Колись це зможе перетворитися на доповідь щодо Криму.

«Звичайно, поки що не можна говорити про реальні досягнення. Але найголовніше – місія почала офіційно визнавати, що вона працює з Кримом. Так, фізично її туди не допускають, але ще буквально півроку тому керівництво СММ узагалі намагалося уникати обговорення питання Криму. Таким чином, певний політичний прогрес у цьому напрямку є», – зазначив Цимбалюк.

«ІНШОЇ СММ У НАС НЕМАЄ»

Очільник місії України при ОБСЄ визнає, що «окремі моменти критики» на адресу СММ з приводу того, що «хтось десь щось не побачив, не почув чи недодивився», – можуть бути. Це може бути пов’язано і з тим, що в місії, крім росіян, є представники країн, які є союзними з РФ чи симпатизують їй.

«Інколи ми бачили у звіті СММ неочікувані для нас моменти. Ми, звичайно, довіряємо місії й виходимо з того, що СММ каже правду. Але водночас, коли ми перевіряли деяку інформацію у штабі ООС, то бувало, коли дані не збігалися між собою, – зазначає український посол. – І це якраз та ситуація, коли російський вплив у якомусь окремо взятому патрулі дається взнаки. Але таких випадків можна перерахувати по пальцях однією руки».

У моніторинговій місії нині – близько 40 росіян, що є абсурдом, враховуючи, що Росія є агресором щодо України. Але за інших умов Росія з її «настамнєтами» просто б не дозволила роботу СММ в Україні, заблокувавши рішення щодо неї. Адже в ОБСЄ всі рішення ухвалюються консенсусом – одноголосно.

Місія також не говорить про РФ як джерело конфлікту, не звітує про здійснюваний Росією контроль над цими територіями, як і не зазначає у звітах, хто саме стріляє.

Водночас український постпред стверджує, що в цьому плані є певний прогрес.

«В одному з останніх звітів СММ можна було прочитати, що безпілотник місії зафіксував чотири гаубиці, які з окупованої території стріляли в бік контрольованої урядом України території. І це вже attributing, тобто називання приналежності, визначення, яка саме сторона вела обстріли, – каже він. – Щодо порушення суверенітету України на окупованих територіях – а це і використання російської валюти, і видача російських паспортів, і заборона української мови тощо – місія також писала в контексті порушення Російською Федерацією суверенітету України. Це знову ж таки – ті моменти, яких раніше ми не бачили».

За його словами, для української сторони важливо, щоб СММ продовжувала виконувати свій мандат, незважаючи на повернення частини спостерігачів додому через пандемію коронавірусу та закриття кордонів.

«Мандатом СММ не передбачено збройного компоненту для захисту території України. Звичайно, було б добре, якби в разі обстрілу чи атаки «Градів» з боку російських окупаційних сил вони піднімали свою польову базу до бою. Але ж ми розуміємо, що СММ з таким мандатом ніколи б не була погоджена в ОБСЄ, рішення якої базуються на консенсусі й членом якої є РФ, – заявив Цимбалюк. – Тому ще раз наголошу: іншої СММ у нас немає. І ми повністю підтримуємо дії СММ, яка працює нині в нелегких умовах протидії з боку РФ та нових заборон через COVID-19".

Василь Короткий, Відень

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux