• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Заходи зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі у Європі
Опубліковано 09 квітня 2020 року о 00:00

Заходи зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі у Європі (ЗЗДБ) були вироблені та ухвалені державами-учасницями ОБСЄ у період з 1986 до 1992 рр. з подальшим їх розвитком та модернізацією упродовж 1994–2011 рр.

Їх кодифікація здійснена у формі «Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі в Європі» (ВД ЗЗДБ). На сьогоднішній день чинною є редакція 2011 року – ВД-2011.

Зоною застосування ЗЗДБ є розширена Європа, включаючи всю континентальну Європу з острівними територіями, а також територію азійських держав-учасниць (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан).

ВД не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1961 р., проте  є політично зобов’язуючою домовленістю держав-учасниць ОБСЄ. Відповідно, ВД не підлягає ратифікації. Кожна держава самостійно визначає для себе процедуру уведення ВД в дію з метою подальшої імплементації – на засадах власної «доброї волі».

Еволюція ЗЗДБ у продовж 1992–2011 р. здійснювалась відповідно до військово-політичних змін у Європі та потреб контролю за військовою діяльністю й активністю ЗС держав-учасниць.

ВД, включаючи понад 30-річний період його імплементації та еволюції його положень, засвідчив свою непересічну дієвість та ефективність у якості інструменту мирного часу, коли держави-учасниці прагнуть миру, зацікавлені у практичній деескалації відносин, встановленні довіри та передбачуваності у воєнній сфері.

Водночас, на тлі ознак стагнації міжнародних режимів контролю над озброєнням та військовою діяльністю, пов’язаної, серед іншого, з фактичним припиненням дії Договору про звичайні збройні сили в Європі, заходи зміцнення довіри і безпеки, посилювані можливостями Договору з відкритого неба, залишаються чи не єдиним джерелом отримання та оцінки інформації щодо військових намірів держав-учасниць, стану та характеру активності їхніх збройних сил.

Актуальний механізм ЗЗДБ

У рамках Імплементації ВД-2011 здійснюється інформаційний обмін та інспекційна діяльність, а також прийняття іноземних військових інспекцій на території України.

Починаючи з 1992 р., Україною станом на 31 грудня 2019 р. проведено 174 верифікаційні заходи за кордоном та прийнято 197 іноземних інспекційних груп, в тому числі 35 міжнародних (багатосторонніх) інспекцій у районі проведення операції об’єднаних сил (ООС) / антитерористичної операції (АТО).

Держави-учасники щорічно обмінюються інформацією про свої військові сили, основні системи озброєнь та військової техніки, про планування в галузі оборони та військові бюджети. Заходи раннього виявлення/попередження конфліктів включають механізм консультацій у зв'язку з незвичайною військовою діяльністю, яка може спровокувати стурбованість.

Елементами довіри передбачено багатостороннє завчасне інформування про певні види військової діяльності (проведення масштабних навчань чи перекидань військ), запрошення спостерігачів та моніторингових місій, проведення інспекцій та відвідування військових формувань для оцінки правильності наданої про них інформації.

Військова стриманість передбачає зобов’язання держав-учасниць не проводити масштабні військові навчання або інші види військової діяльності частіше, ніж:

- один раз на 3 роки, якщо в них братимуть участь не менше 40 000 чоловік або 900 танків, або 2000 ББМ, або 900 арт. систем;

- 6 разів на 1 рік, якщо у кожному з них братимуть участь понад 13 000 чоловік або 300 танків, або 500 ББМ, або 300 арт. систем;

а так само утримуватись від одночасного проведення понад 3-х заходів військової діяльності, у кожному з яких  одночасно братимуть участь понад 13 000 чоловік або 300 танків, або 500 ББМ, або 300 арт. систем.

Особливе значення для України мають «Регіональні заходи», які в сучасних умовах – на тлі протидії військовій агресії РФ – дозволяють Україні проводити за участю іноземних військових інспекторів додаткові багатонаціональні інспекції та відвідування у зоні ООС на Сході України.

Проведення таких інспекцій та відвідувань створює додатковий режим міжнародного військового моніторингу, який доповнює діяльність моніторингових місій (СММ та СМ) ОБСЄ. Результати міжнародних військових інспекцій на об’єктивній основі підтверджують, з одного боку, відсутність порушень України у сфері військової стриманості, у тому числі у зоні ООС, на ділянках розведення військ. З іншого боку, – сприяють виявленню порушень з боку Росії та підтримуваних нею бойовиків, фактів незаконної участі військових формувань регулярних збройних сил РФ у конфлікті на Сході України, незаконних постачань на ТОТ України озброєнь, військової техніки та боєприпасів.

Історичний вимір

Вперше військовий вимір європейської безпеки та довіри був інституалізований у 1975 р. у рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) у розпал «холодної війни» як один з інструментів зниження напруги у стосунках між Сходом і Заходом у рамках концепції «Мирного співіснування». Згідно з «Документом щодо заходів зміцнення довіри та деяких аспектів безпеки і роззброєння» – складовою частиною Гельсінкського Заключного Акту НБСЄ 01 серпня 1975 року, сторони домовились стосовно: запровадження практики попереднього сповіщення про великі військові навчання, про масштабні пересування військ, здійснення обміну військовими спостерігачами та запрошення військового персоналу.

Дія ЗЗДБ поширилась на територію всіх європейських держав, європейську частину Туреччини та СРСР.

У 1986 р. за результатами Стокгольмської конференції НБСЄ з заходів безпеки, механізм ЗЗДБ був доповнений зобов’язаннями щодо: 1) попереднього сповіщення один одного – за 42 дні – про військову діяльність (навчання, перекидання і зосередження військ) у регіоні «від Атлантики до Уралу», якщо кількість залучених сил налічувала 13 тис. чоловік, 300 танків (у складі одної дивізії, бригади чи полку); 2) запрошення спостерігачів на навчання, перекидання і зосередження військ, за участі у них понад 17 тис. чоловік; 3) обміну щорічними планами військової діяльності на наступний рік; 4) започаткування інспекційного режиму.

Подальша еволюція ЗЗДБ призвела до вироблення та систематизації комплексу ЗЗДБ у формі Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі 1990 року (ВД-1990), який, увібравши в себе всі основні положення Стокгольмського документу, був доповнений низкою нових елементів:

- надання інформації про військові бюджети;

- інформування про так звану "надзвичайну військову діяльність" збройних сил поза місцями їх дислокації в мирний час, щодо якої виникають занепокоєння з міркувань безпеки;

- сповіщення про небезпечні інциденти військового характеру;

- демонстрація та відвідання військових авіабаз;

- започаткування практики проведення у місцях постійної дислокації військових частин «відвідувань з оцінки інформації» на додаток до здійснення інспекцій.

У цілому з 1990 р. Віденський документ оновлювався п’ять разів (у  1992, 1994, 1996, 1999 та 2011 роках) з метою уточнення/розширення – за досвідом практичного застосування – вже узгоджених заходів та доповнення їх новими елементами ЗЗДБ.

Чинний на сьогодні ВД-2011 був ухвалений на надзвичайній сесії Форуму безпекового співробітництва (ФБС) ОБСЄ 30 листопада 2011 р.

 Наразі на міжнародних переговорів у рамках ОБСЄ у Відні триває робота з подальшого оновлення/модернізації ЗЗДБ. Водночас РФ продовжує блокувати ухвалення будь-яких рішень із просування цього процесу.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux