Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Договір про звичайні збройні сили в Європі
Опубліковано 09 квітня 2020 року о 00:00

Договір про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) був підписаний 19 листопада 1990 р. у Парижі за результатами переговорів щодо звичайних збройних сил, проведених за Мандатом НБСЄ від 10 січня 1989 р.; ратифікований Україною 1 липня 1992 р.; набув чинності 9 листопада 1992 р.

ДЗЗСЄ є багатостороннім, безстроковим договором, спрямованим на усунення військових передумов для розв’язання широкомасштабної війни, у тому числі раптового воєнного нападу і ведення масованих наступальних дій між європейськими державами або групами держав. Також Договір включає низку підписаних у 1990–1992 рр. додаткових міждержавних угод щодо правонаступництва за зобов’язаннями колишнього СРСР, а також щодо розподілу кількісних рівнів ударних озброєнь, насамперед Угоду про принципи та порядок виконання Договору про ЗЗСЄ від 15 травня 1992 р. (т.зв. «Ташкентську угоду»).

До звичайних озброєнь, які обмежуються зазначеним Договором, належать:

- бойові танки (БТ);

- бойові броньовані машини (ББМ), у т.ч. бронетранспортери (БТР), бойові машини піхоти (БМП), бойові машини з важким озброєнням (БМВО);

- артилерійські системи калібром понад 100 мм (АртС);

- бойові літаки (БЛ);

- ударні та бойові гелікоптери (БГ).

Склад учасників включає 30 держав: Азербайджан, Бельгію, Білорусь, Болгарію, Велику Британію, Вірменію, Грецію, Грузію, Данію, Ісландію, Іспанію, Італію, Казахстан, Канаду Люксембург, Молдову Нідерланди, Німеччину, Норвегію, Польщу, Португалію, Росію, Румунію, Словаччину, США, Туреччину, Угорщину, Україну, Францію, Чехію.

Район застосування: континентальна Європа «від Атлантики до Уралу», включаючи європейську частину територій Росії та Туреччини.

Виконавчими органами за Договором є Конференція з огляду дії, яка проводиться раз на п’ять років, та Спільна консультативна група (СКГ), яка працює на постійній основі у рамках міжнародних переговорів у Відні.

Чинність зазначеного Договору зберігається, незважаючи на «призупинення» участі у ньому Росії з грудня 2007 р. (припинення участі представників РФ у СКГ з березня 2015 р.). У відносинах між рештою держав-учасниць зберігаються кількісні та територіальні обмеження щодо озброєнь, застосовується обмін інформацією та верифікаційний режим (проведення інспекцій). 

Обмежувальний механізм

 Система військової стриманості та балансу Договору передбачає:

- визначення для кожної держави-учасниці та груп держав максимальних кількісних рівнів наявності озброєнь;

- скорочення надлишкової кількості озброєнь.

Відповідно до зобов’язань щодо скорочення надлишкової кількості озброєнь упродовж періоду з 17 липня 1992 р. до 16 листопада 1995 р. державами-учасницями Договору у цілому було утилізовано близько 50 000 од. важких наступальних озброєнь, включаючи 17 196 БТ; 20 282 ББМ; 9 585 АртС; 2 312 БЛ; 235 БГ.

У цей же період Україною було скорочено 1974 БТ, 1545 ББМ, 550 БЛ.

Актуальні для України рівні основних озброєнь наразі становлять: БТ – 3200 од.,   ББМ – 5050 од., АртС – 3600 од., БЛ – 800 од., БГ – 250 од., особовий склад 250 000 осіб.

Кількісні рівні основних ударних озброєнь для суміжних з Україною держав становлять:

 

Бойові танки

БТ

Бойові броньовані машини

ББМ

Арт. системи калібром понад 100 мм

АртС

Бойові літаки

БЛ

Бойові гелікоптери

БГ

Містоукладники

 ТМ

Білорусь

1 800

2 600

1 615

260

80

64

Молдова

210

210

250

50

50

0

Польща

1 730

2 150

1 610

460

130

60

Росія

6 400

11 480

6 415

3 450

890

223

Румунія

1 375

2 100

1 475

430

120

60

Словаччина

478

683

383

115

25

17

Угорщина

835

1 700

840

180

103

29


Механізм зменшення концентрації наступальних ОВТ у Центральній Європі та забезпечення балансу військових сил на понижених рівнях передбачає режим паралельного встановлення додаткових – територіальних – обмежень, тобто визначення районів (певних регіонів держав-учасниць) з додатковими обмеженнями (райони «Центральної Європи», «розширеної Центральної Європи», «тилові» райони та «флангові» райони).

Верифікаційний (контрольно-перевірочний) механізм охоплює обмін інформацією про структуру збройних  сил, наявність певних озброєнь та місця їх розташування, а також проведення інспекцій з метою перевірки наданої інформації.

Проте, предмет, зона (район) застосування Договору та створений ним режим контролю над звичайними озброєннями зазнали істотної негативних змін через:

- вилучення з зони застосування європейської частини РФ (приблизно третина території загальної зони застосування):

- скасування Росією будь-яких, у т.ч. кількісних та територіальних, обмежень щодо ударних озброєнь у складі сухопутних сил та сил морської піхоти (берегової оборони), а так само щодо їх розміщення та розгортання (приблизно третина всієї кількості ОТОД).

Призупинення Росією участі у Договорі може свідчити про експансіоністські амбіції Москви, шляхом проведення жорсткої лінії, спрямованої на відкриту конфронтацію у відносинах з Заходом.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux