Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні

, Київ 06:42

Залучення ОБСЄ до процесу врегулювання кризи в та навколо України

Питання врегулювання кризи в та навколо України є пріоритетом порядку денного ОБСЄ з лютого 2014 року.

З урахуванням консенсусного порядку ухвалення рішень в керівних органах ОБСЄ (Саміт, Рада міністрів закордонних справ, Постійна рада, Форум з питань безпеки) наразі вдалося прийняти такі:

- Рішення Постійної ради ОБСЄ від 21 березня 2014 року PC.DEC/1117 "Щодо розгортання Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні";

- Декларація 1034-го (спеціального) засідання Постійної ради ОБСЄ від 20 січня 2015 року PC.DOC/2/15;

Декларація на підтримку Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ в Україні внаслідок трагічного інциденту, що стався 23 квітня 2017 року

Центральним посередницьким інструментом ОБСЄ є Тристороння контактна група (ТКГ), заснована у червні 2014 року з метою налагодження дипломатичного діалогу між Україною та РФ, а також обговорення реалізації Мирного плану Президента України П.О.Порошенка.

У рамках ТКГ проводяться консультації між представниками України, Росії та ОБСЄ і переговори щодо конкретних кроків з реалізації Мінських угод.

ТКГ очолює Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Україні Посол Мартін Сайдік (Австрія). В рамках ТКГ у Мінську періодично проводяться засідання чотирьох робочих груп з політичних, безпекових, економічних та гуманітарних питань. Роботі ТКГ надається політичний супровід з боку урядів держав «Нормандського формату» (Україна, Росія, Німеччина, Франція).

ОБСЄ розгорнуто також дві польові місії, які сприяють врегулюванню кризи в та навколо України - Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні та Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк» на державному російсько-українському кордоні.

 

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММ) розгорнута на звернення Уряду України відповідно до рішення PC.DEC/1117 від 21.03.2014 р. У ході засідання Постійної Ради ОБСЄ 16 березня 2017 року держави-учасниці ОБСЄ ухвалили консенсусне рішення про продовження мандату СММ до 31 березня 2018 р.

Україна виходить з розуміння, що мандат СММ розповсюджується на всю територію України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи Автономну Республіку Крим і м. Севастополь, у зв’язку з тим, що моніторинг ситуації там потребує особливої уваги.

Розгортання місії було покликано зробити внесок до зменшення напруженості та утвердження миру, стабільності та безпеки, а також забезпечити моніторинг та підтримку виконанню усіх принципів та зобов’язань ОБСЄ. Ключовими в роботі Місії є неупередженість та прозорість. На першому етапі завданням місії було збирати інформацію та звітувати про безпекову ситуацію у зоні відповідальності, встановлювати та звітувати про факти інцидентів, здійснювати моніторинг та підтримку належного ставлення до прав людини та основних свобод, сприяти діалогу з метою нормалізації ситуації.

Підписання Мінського протоколу (05.09.14 р.) та Мінського меморандуму (19.09.14 р.), а також Комплексу заходів, пов’язаних з імплементацією Мінських домовленостей (12.02.15р.) визначило основне завдання в діяльності СММ, пов’язане із наданням сприяння щодо виконання цих документів, зокрема, моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння на сході України та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, яка тимчасово не контролюється Урядом України.

Очолюють Місію посол Ертугрул Апакан (Туреччина), перший заступник Александр Хуг (Швейцарія) та заступник глави місії Алешка Сімкіч (Словенія).

Станом на травень 2017 року Місія складалася з 652 міжнародних спостерігачів та 87 міжнародних працівників, які працюють за контрактом із 44 держав-учасниць ОБСЄ, при цьому майже 600 спостерігачів СММ здійснюють моніторинг за ситуацією на сході України. Підтримку їх роботі надає адміністративно-технічний персонал з 343 громадян України.

Бюджет місії складає 105,5 млн. євро, що є більше половини річного бюджету всієї ОБСЄ. Наповнення фінансових ресурсів СММ здійснюється за рахунок обов’язкових (80%) та добровільних (20%) внесків держав-учасниць ОБСЄ.

Команди СММ працюють в 10 найбільших містах України, зокрема, Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську, Києві, Луганську, Львові, Одесі, Чернівцях, Харкові, Херсоні. Також триває процес розгортання передових патрульних баз спостереження СММ вздовж лінії дотику. Наразі відкрито 9 таких баз, зокрема 5 на контрольованих урядом територіях (Волноваха, Покровськ, Світлодарськ, Новоайдар, Щастя) та 4 на тимчасово неконтрольованих територіях Донбасу (Горлівка, Дебальцеве, Кадіївка, Станиця Луганська). Також діє 3 регіональні бази (хаби) СММ у Маріуполі, Краматорську та Сєверодонецьку і 2 хаби у неконтрольованих Донецьку і Луганську. Попри складні безпекові умови, СММ здійснює до 45 щоденних патрулювань на сході України та 20 патрулювань в інших місцях України.

З урахуванням наполягань української сторони СММ у вересні 2016 року розроблено оновлену концепцію зі спостереження на українсько-російському державному кордоні, реалізація якої ускладнюється через блокування НЗФ доступу СММ до тимчасово непідконтрольних територій та ділянки кордону на сході України.

У розпорядженні СММ наразі є 4 БПЛА короткого радіусу дії, 7 БПЛА середнього радіусу дії, 241 броньований транспортний засіб, з яких 10 «КрАЗ Кугуар» було надано Урядом України, 2 модулі для проживання спостерігачів, передані Швейцарією, а також дані супутникових знімків які надають ЄС, Франція та Німеччина з метою підвищення ефективності спостереження та планування маршрутів патрулювання СММ. СММ має 10 ССTV камер із тепловізорами, що функціонують в Авдіїївці, на шахті Октябрь, Широкине та у трьох зонах розведення сил у Петрівське, Золоте та Станиці Луганській. Завершується процес закупівлі ще 10 міні-БПЛА. Проблемним є питання використання СММ найбільш ефективних БПЛА дальнього радіусу дії, після збиття та виведення з ладу бойовиками загалом восьми таких БПЛА австрійської компанії «Schiebl». Наразі прийнято рішення про підготовку нового тендеру, однак переговори щодо нового постачальника ускладнені високими безпековими ризиками в зоні діяльності.

Пріоритетну увагу СММ приділяє забезпеченню особистої безпеки спостерігачів. Основні загрози та ризики діяльності СММ існують передусім на територіях, контрольованих російсько-сепаратистськими силами, зокрема: потрапляння під обстріл (снайпери, ЛОСЗ/артилерії), існування великої кількості замінованих територій та нерозірваних боєприпасів, викрадення або захоплення в заручники; кримінальна активність, протидія роботі СММ (обмеження або заборона доступу, акції протесту, випади на адресу СММ з боку ЗМІ). Це обумовлює зниження ефективності моніторингу з боку СММ, адже у разі можливих ризиків безпеці спостерігачів завжди приймається рішення щодо припинення патрулювання. Варто відзначити, що СММ здійснює патрулювання лише у світлу пору доби. Через складну безпекову ситуацію в зоні контролю та блокування роботи спостерігачів з боку російсько-сепаратистських сил слід констатувати, що СММ не в повній мірі виконує завдання, передбачені її мандатом, насамперед спостереження на непідконтрольних уряду територіях Донбасу та здійснення моніторингу уздовж неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону.

Україна вбачає пріоритетним посилення операційних спроможностей СММ для сприяння сторонам у виконанні Мінських домовленостей. Зокрема, збільшення кількості патрулів на сході України та покращення технічного оснащення СММ для реалізації завдань, пов’язаних із спостереженням за режимом припинення вогню, верифікацією відведення важкої зброї, моніторингу на українсько-російському кордоні, гарантування безперешкодного доступу СММ з боку бойовиків, сприяння відновленню об’єктів критично важливої інфраструктури та проведенню заходів з розмінування в зоні конфлікту.

 

Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк» на державному російсько-українському кордоні

Спільною Декларацією міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини та РФ (Берлінська Декларація) від 2 липня 2014 р. було погоджено, що Росія надасть доступ міжнародним спостерігачам ОБСЄ російської території для моніторингу прикордонних пунктів пропуску «Донецьк» та «Гуково».

24 липня 2014 р. держави-учасниці ухвалили рішення PC.DEC/1130 про започаткування Місії спостерігачів ОБСЄ на російських прикордонних пунктах пропуску «Гуково» та «Донецьк». 6 квітня 2017 р. мандат Місії був продовжений до 30 червня 2017 р.

Склад місії налічує 19 спостерігачів, які здійснюють почерговий моніторинг по 12 годин на добу. З 1 травня 2016 р. місію очолює Флавіан Шаллер (Швейцарія). 4 травня 2017 р. на 1144-му засіданні Постійної ради ОБСЄ Ф.Шаллер повідомив, що завершує свою діяльність на посаді Глави Місії у зв’язку з переходом на іншу роботу, найближчим часом буде оголошено конкурс для вибору його наступника.

Звіти місії становлять інтерес, як джерело фактів, зокрема, постачання російської найманців і бойовиків з території Росії для підтримки сепаратистів на сході України, а також незаконне переміщення на територію України т.зв. «гуманітарних конвоїв».

Належний моніторинг на кордоні є пріоритетним з точки зору забезпечення повного виконання Мінських домовленостей, зважаючи на прямий зв'язок одночасного моніторингу за дотриманням режиму припинення вогню та моніторингу на українсько-російському кордоні. У п.4 Мінського протоколу йдеться про встановлення на українсько-російському кордоні постійного моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ, а також створення безпекових зон у прилеглих до кордону районах України та РФ.

Існує широкий консенсус щодо діяльності Місії навіть у рамках обмеженого мандату, а також необхідності цілеспрямованої роботи з розширення мандату цієї місії для забезпечення повноцінного моніторингу на українсько-російському державному кордоні.

Зважаючи на системне блокування РФ питання розширення мандату цієї польової присутності, українська сторона вживає кроки, спрямовані на продовження мандату місії на якомога коротший термін (кожні три місяці), що дозволяє зберігати постійний тиск на російську сторону шляхом обговорення в рамках ОБСЄ питання розширення мандату цієї місії на всю ділянку російсько-українського кордону.